Матеріали та підсумки круглого столу щодо реформування державної інноваційної політики

31 травня в м. Києві відбувся круглий стіл з обговорення урядової політики щодо розвитку інновацій та створення нової системи управління і фінансування науки у контексті імплементації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.

Круглий стіл став першим заходом проекту «Посилення впливу громадськості на євроінтеграційні процеси у сфері науково-технічного та інноваційного розвитку України», який виконує ГО «Агенція Європейських Інновацій» під парасолькою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (УС ПГС) за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проекту «Громадська синергія»  (http://www.irf.ua/programs/eu/civicsynergy).

Учасниками круглого столу стали 42 осіб, серед яких були керівники департаментів Міністерства освіти і науки та представники Міністерства економічного розвитку і торгівлі, представники офісу реформ при Прем'єр-міністрові України, представники університетів, науково-дослідних інститутів, інноваційних структур, громадських організацій та незалежні експерти.

Питання, що були розглянутими на круглому столі:

  • ефективність існуючої моделі управління інноваціями в Україні;
  • реалізація плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік у сфері інноваційного та науково-технологічного розвитку;
  • імплементація результатів міжнародного аудиту науково-технічної системи України;
  • використання можливостей асоційованого статусу України в програмі Горизонт 2020 (у т.ч. налагодження співпраці громадськості з Координаційним центром з питань виконання Рамкової програми ЄС Горизонт 2020);
  • налагодження системи комунікації та взаємодії між основними стейкхолдерами у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності.

Головні підсумки круглого столу

  • Інновації та ефективна інноваційна політика є основним інструментом для переходу від сировинної до високотехнологічної економіки. Реформи у середній та вищій освіті повинні мати позитивний вплив на розвиток сучасної інноваційної політики.
  • Заходи різних Міністерств у середньостроковому плану пріоритетних дій уряду до 2020 року необхідно узгодити між собою та привести до спільної методологічної бази.
  • Важливо посилювати роль регіонів та програм регіонального розвитку для підвищення інноваційного потенціалу країни, зокрема використовуючи інструменти ЕС з Розумних спеціалізацій(Smart Specialization) та Європейської кластерної ініціативи. Регіональні інноваційні програми повинні стати важливою частиною стратегій регіонального розвитку.
  • Розроблення та втілення на практиці ефективної інноваційної політики є можливою за умови розширеного діалогу у форматі Бізнес - Держава - Наука на кожному етапі інноваційного ланцюга доданої вартості за активної участі експертного середовища та організацій громадянського суспільства;
  • Актуальним є посилення ролі університетів та надання можливості використовувати комерціалізацію інновації для свого розвитку, зокрема через вдосконалення законодавства про наукові парки та розширення можливостей університетів та НДІ для здійснення академічного підприємництва.
  • Держава спільно з ключовими стейкхолдерами повинна розробити план подолання більшості бар’єрів на шляху до більш широкої інтеграції України до світових та Європейських програм технічної та фінансової підтримки інновацій та R&D&I (COSME, ERA, Horizon 2020, Smart Specialisation Platform, European Cluster Observatory, тощо).

  Презентації та фотографії заходу.

Представлення діяльності Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та  проекту  «Посилення впливу громадськості на євроінтеграційні процеси у сфері науково-технічного та інноваційного розвитку України»,
Кульчицький І.І., президент ГО Агенції Європейських Інновацій

Аналіз основних положень плану дій уряду до 2020 року, щодо реформування державної інноваційної політики
Нікітін Ю.О., д.т.н. проф.директор Юнівей консалтинг груп, в.н.с., зав.сектору інновацій  Інституту надтвердих матеріалів  НАН України

Прогрес реформи наукової сфери України у контексті  рекомендацій аудиту PSF
Безвершенко Ю.В.,  к.ф.м.н,, м.н.с. Інституту теоретичної фізики НАНУ, заступник голови  ради молодих вчених НАНУ, ГО «Unia Scientifica»

Презентація представника Міністерства освіти і науки України
Шовкалюк В.С., Департамент інноваційної діяльності та трансферу технологій

Комплексний підхід щодо розвитку інновацій для розбудови високотехнологічної економіки
Болібок О.В., Керівник проекту розвиток промисловості Офісу реформ КМУ

Проблеми формування в Україні моделі управління інноваціями «Потрійна спіраль»
Бажал Ю.М., д.е.н. проф., керівник Науково-навчального центру "Інноваційна лабораторія", НаУКМА

Виступи запрошених учасників по темі обговорення 

Шадура В.М., к.ф.м.н,, с.н.с. Інституту теоретичної фізики НАНУ, ГО «ERA of Ukraine»

Горбачук В.М., с.н.с., Інститут кібернетики ім. В.М.Глушкова НАНУ

ДЕТАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ КРУГЛОГО СТОЛУ

(Рекомендації підготовлено на основі виступів учасників та

 електронного обміну пропозиціями після круглого столу)

Загальна оцінка ситуації та середньострокового плану дій уряду до 2020 року.

Учасники круглого столу визнали, що за 25 років незалежності України національна економіка не була реструктуризована та переведена на інвестиційно-інноваційний шлях розвитку.  Більше того розрив з високотехнологічними країнами збільшується, національна економіка не створює попиту на результати наукових досліджень. Низький рівень фінансування науки та оплати праці у сфері освіти і науки може призвести  до втрати науково-технічного потенціалу України у наступні 5-7 років.

В Україні відсутнє цілісне системне бачення розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності, а діалог з представниками громадянського суспільства та експертного середовища проводиться значною мірою дуже формально. Наявна в Україні система фінансування та управління науково-технічною та інноваційною діяльністю не відповідає сучасним викликам та підходам Європейського Союзу, що було підтверджено результатами незалежного міжнародного аудиту науково-технічної та інноваційної системи України з використанням інструментів програми ЄС «Горизонт - 2020». Низький рівень фінансування науки й освіти призвели до серйозного падіння суспільного престижу інтелектуальної праці та масового відпливу якісних наукових кадрів, особливо молодих вчених,  за кордон або в інші сфери діяльності.

Середньостроковий план дій уряду до 2020 року характеризується націленістю ключових пріоритетів на розвиток інновацій, перехід від сировинної до високотехнологічної моделі економіки для забезпечення мети уряду - зростання рівня життя громадян і підвищення його якості в результаті сталого економічного розвитку. Проте не окреслено цілісної інноваційної системи країни. Окремі частини інноваційної системи розпорошені по різних цілях та заходах. Заходи різних ЦОВВ дублюються та часто є неузгодженими між собою.

Загальною проблемою середньострокового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року в сфері науки є відсутність заходів з вирішення проблеми дисбалансу наукової та промислової політики. Зберігається стагнація потужного в минулому наукового потенціалу, який ще може продукувати результати світового рівня, та відсутність адекватного попиту з боку сировинної національної економіки. Згідно економічної частини плану дій уряду, перехід до інноваційної економіки відкладено на довгострокову перспективу, а Програми  стратегії розвитку високотехнологічних галузей, які можуть стосуватися розвитку науки, або навіть не розроблені («Розвиток експортно-орієнтованої інноваційної екосистеми»), або включаються наостанок («Цифровий порядок денний для України»). Протягом останніх 10 років проблему збереження наукового потенціалу намагалися вирішувати через поєднання з розвитком освіти, також декларувався напрямок інтеграції до Європейського дослідницького та інноваційного простору. Зараз Уряд пропонує те саме, незважаючи на те, що ефективно така інтеграція могла розпочатись ще з 2015 року, а відповідні структурні реформи, якими є виконання пріоритетів ERA, не відбуваються й досі. Наприклад, один з головних пріоритетів ERA - ефективність інвестицій в дослідницькі інфраструктури, досі жодним чином не реалізується в Україні, хоча проблема старіння дослідницької інфраструктури визнається урядом. Та й сама інтеграція до Європейського дослідницького простору, на жаль, розглядається урядом не як першочерговий порядок денний, а як складова формування стратегії у середньостроковій перспективі. Хоча цей напрямок має зрозумілі заходи, визнані ЄС індикатори успіху та може стати дієвим механізмом національних структурних реформ галузі, а отже відповідає всім вимогам донорам України, про які згадуються в розділі «Донорська координація та євроінтеграція». Тому ми пропонуємо переглянути план дій уряду на 2017 рік із врахуванням вище наведених зауважень, забезпечити відповідні дії потрібними ресурсами для їх ефективного виконання та сприяти їх реалізації на найвищому політичному рівні.

План дій повинен бути спрямований на розвиток інноваційних систем в Україні на національному, регіональному, місцевому та корпоративному рівнях; на пошук і концентрацію ресурсів для розвитку технологій, людей, ідей, підприємців, вчених; на забезпечення сприятливих умов праці та інфраструктури розвитку інновацій. Як індикатор ефективності плану дій в інноваційному секторі доцільно використати European Innovation Scoreboard Interactive Tool.

На жаль, в документі уряду не прописано механізми, що можуть це забезпечити. Такий підхід в минулому також використовувався, проте не дав результатів, розпорошуючи ресурси та розриваючи ланки інноваційної системи, в якій відсутні інституційні  механізми реалізації циклу: від ідеї до впровадження і просування на ринок інноваційної продукції.

Дві основні цілі Плану Уряду у сфері науки, технологій та інновацій – «Розвиток інновацій та реформа у сфері інтелектуальної власності» та «Створення нової системи управління та фінансування науки»  не охоплюють повною мірою Статті угоди про асоціацію «Україна-ЄС» в сфері розвитку науки та технологій і потребують узгодження між собою. Розірвана науково-технічна та підприємницька частини інновацій та інвестицій. В документі недостатньо враховано результати європейського аудиту науково-інноваційної системи України, що наголошують на необхідності усунення такого розриву. Доцільно було б запланувати більш системну інтеграцію з науково-технічною та інноваційною системою ЄС і використання технологічного потенціалу Європейського дослідницького простору (ERA) для ліквідації технологічної нерівності з країнами ЄС, підвищення ефективності наукової сфери та  створення умов для економічної незалежності.

Пропозиції щодо використання європейського досвіду у сфері науки, технологій та інновацій.

  1. При формуванні економічної стратегії та першочергових планів дій Уряду України необхідно максимально уніфікуватись з діючою Стратегією ЄС Європа 2020, яка є обов'язковою для імплементації у всіх країнах ЄС, а також країнах з асоційованим статусом. Доцільно проаналізувати які успішні європейські заходи та програми доцільно впровадити (адаптувати) в українських реаліях. Наприклад, такі нові діючі в Європі форми співпраці бізнесу, науки і уряду як спільні програмні ініціативи (http://ec.europa.eu/research/era/joint-programming_en.html), спільноти знань та інновацій (https://eit.europa.eu/activities/innovation-communities/what-makes-kic-kic) та інструменти державно-- приватного партнерства
  2. Визнати правомірність і слушність для України першості першого пріоритету Стратегії ЄС Європа 2020 - Інтелектуальне зростання (Smart Growth)", який за визначенням означає «покращення стану ЄС в освіті, науці/інноваціях (створення нових продуктів/послуг, які генерують зростання та робочі місця, а також допомагають вирішити соціальні виклики), розбудові цифрового суспільства (використання інформаційних та комунікаційних технологій)». Саме розвиток цих галузей повинен стати першим пріоритетом реформування української економіки і виступити системоутворюючою управлінською матрицею для всіх інших напрямів політики (як це відбувається в ЄС).
  3. У повній мірі використовувати можливості, які надає асоційований статус членства України у програмі Горизонт-2020. Підписавши угоду про асоційоване членство в програмі «Горизонт-2020», Україна отримала шанс долучитися до Європейського дослідницького простору (ERA), зокрема, до використання його ресурсів, вивчення кращих практик тощо. Але максимально ефективно ця можливість може бути використана лише за умови системності дій. Натомість План дій уряду на 2017 рік містить лише пункт щодо делегування представників та експертів до комітетів, відповідальних за проведення моніторингу виконання Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій “Горизонт 2020”, за напрямами, які стосуються України, та забезпечення ефективної роботи цих представників. Але Україна має також право брати участь (здебільшого - з правом дорадчого голосу) у роботі комітетів та форумів ERA, які системно (і за всіма пріоритетами ERA) працюють над політикою ЄС у сфері науки, а також надають рекомендації  Раді Міністрів ЄС.  В кожній групі ERA можуть брати участь два делегати від країни та експерти (до чотирьох). На даний момент ми представлені лише в ERAC - 1 делегат та в ESFRI - 1 делегат в ролі спостерігача (хоча тут можемо надати двох делегатів з ухвальним(!) голосом та ще 4 експертів для участі в 8 робочих групах форуму). Одним із невідкладних кроків є делегування представників України до всіх основних комітетів ERA та забезпечення їх ефективної роботи

Інтеграцію в ERA необхідно також розглядати як приклад реального впливу євроінтеграції на дії уряду з метою збереження та розвитку науки в Україні, зміни тренду падіння наукового потенціалу на його зростання, стимулювання розвитку практичних навичок вчених проводити дослідження у сучасних умовах міжнародного широкого співробітництва та цифровізації, які формуються в Європі та у розвинених країнах світу. Інтеграція в ERA та набуття членства у Європейських дослідницьких інфраструктурах має стати пріоритетною ціллю для України, а залучення ресурсів для реалізації даної цілі має обговорюватися на донорських конференціях та на самітах Україна ЄС.

Щодо напрямків реформ та  побудови довгострокової  стратегії  у сфері науки та інновацій

  1. У плані дій уряду передбачено також про опрацювання та затвердження оперативного плану реформування наукової сфери з урахуванням рекомендацій, зазначених у звіті за результатами міжнародного аудиту науково-технічної та інноваційної системи України (PSF) - у ІІ кварталі 2017 року. Окремо зазначено про формування дорожньої карти інтеграції України до європейського дослідницького простору (IV квартал). На нашу думку, спочатку має бути розроблена Дорожня карта ERA як стратегічний документ, конкретні дії якого підкріплені відповідними зобов’язаннями та розумінням усіх стейкхолдерів, а потім - конкретний план заходів.

На нашу думку, оперативний план реформування має базуватись на Дорожній карті ERA, а не навпаки. Ми маємо визначитись із стратегією, а потім формувати необхідні тактичні кроки. Важливо розуміти, що саме входження до Європейського дослідницького простору вже є стратегічним вибором (який Україна вже здійснила і задекларувала). Участь у програмі «Горизонт 2020» має лише сприяти «досягненню єдиного європейського наукового простору та інноваційного союзу» (цитата з відповідної угоди), але вона не може замінити державну наукову політику в цьому напрямі.  З іншого боку, за визначенням ЄС, впровадження дорожньої карти ERA і є тими необхідними структурними реформами державної політики в галузі, потрібними для досягнення цієї мети. Національна дорожня карта ERA – це консолідована позиція стейкхолдерів наукової сфери щодо реалізації пріоритетів Європейського дослідницького простору з врахуванням національних сильних та слабких сторін, пріоритетів тощо. Її формування в Україні, безумовно, включатиме врахування рекомендацій аудиту PSF, які є відображенням європейської політики у сфері науки.

Крім того, формуванню оперативного плану реформування науки має передувати створення і запуск роботи Національної ради з питань науки та технологій. До того ж, для того, щоб такий план розробити, має бути здійснена первинна аналітика наявного стану. Це не лише оцінювання Національною радою з питань розвитку науки і технологій звітів центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук, національних галузевих академій наук та інших головних розпорядників бюджетних коштів, що провадять наукову та науково-технічну діяльність або є замовниками наукових досліджень та розробок, про стан використання коштів на наукову та науково-технічну діяльність та отримані результати (яке також входить до плану дій уряду), а й ґрунтовний аналіз державної дослідницької інфраструктури тощо. Будь-які організаційні рішення щодо переформатування наукової сфери України є неприйнятними до створення повної картини її стану.

Безумовно, національна дорожня карта ERA матиме сенс лише тоді, коли буде спільним документом для головних розпорядників бюджетних коштів, виконавців та наукової спільноти. Такий документ повинен мати відповідний статус – бути затвердженим як постанова Кабінету міністрів.

Як висновок – пропозиції МОНУ щодо оперативного плану реформування науки повинні пройти тривалий період обговорення зі всіма стейкхолдерами,  а рішення, які будуть прийматись у 2017 році повинні бути скеровані на підтримку діяльності Національної ради з питань розвитку науки і технологій та на підготовку Дорожньої карти ERA.

Примітка. За інформацією Юлії Безвершенко, перше засідання робочої групи МОНУ з  підготовки оперативного плану реформування науки відбулося лише 30 травня, а 12 червня Юлія Безвершенко надіслала пропозиції до цього плану, які були обговорені в експертно-громадському середовищі. Переглянути ці пропозиції можна за  посиланням https://goo.gl/mw5Vws

  1. Україні доцільно відмовитись від командно-адміністративної моделі державного управління інноваціями - інноваційні процеси за своєю природою не можуть бути керовані командами "з гори". Тому управлінські органи не повинні підміняти креативні дії інноваторів, а тільки створювати інституційні умови для розгортання і підтримки успішних інноваційних процесів. Успішність інноваційних процесів визначає ринок - наявність попиту на них у вигляді обсягів реалізації інноваційної продукції. Саме тому всі програми, які направлені на розвиток промисловості та малого і середнього бізнесу повинні також враховувати ті умови для розвитку інновацій, які будуть формуватися завдяки Дорожній карті ERA.
  1. Сьогодні вирішальну роль в успішності інноваційних процесів в країні відіграє створення ефективного мотиваційного середовища, у якому діють інноватори. Для України нам треба негайно вирішувати наступні проблеми цього середовища (наведений список є пріоритетним, але не є вичерпним). Вирішення цих проблем є складним завданням, але без цього надій на успішність довгострокової інноваційної політики немає. Тому для розробки конкретних управлінських дій, включаючи законотворчість, необхідно створити робочі групи для пошуку рішень. У цих процесах громадськість повинна брати участь максимально. Такими першочерговими проблемами є наступні:

    3а. Поступове збільшення рівня оплати праці вчителів, викладачів ВНЗ, науковців, інженерного та допоміжного персоналу, робітників інноваційної інфраструктури (бібліотеки, центр інформації, організації інтелектуальної власності, інституції трансферу інновацій та ін.) до ринкового міжнародного рівня. З економічної точки зору це така сама ціна інтелектуального ресурсу, як і ціна, наприклад, енергоносіїв. Чому урядовці вважають, що відставання ціни на енергоносії від ринкових міжнародних - це погано для нашої економіки, а таке відставання (ще й катастрофічне - у рази!!!) у цінах на інтелектуальний капітал - це припустимо? Це не припустимо, якщо ми хочемо когось наздогнати і вийти на пристойний рівень життя. Треба усвідомити, що це є імператив, а не варіант можливих дій.

     3б. Критичне значення для розгортання інноваційних процесів має низький банківський відсоток кредитів для інвестицій, які забезпечують дифузію інновацій (масштабування інноваційних бізнесів). Існування такої ціни на рівні 20-30% - це також абсурд нашої інноваційної системи.

     3в. Вирішальне значення для самофінансування інноваційних проектів відіграє ефективний фондовий ринок. Саме там формують і заробляють капітали інвестори, які вкладають вільні гроші в інноваційні процеси. В Україні такого ефективного фондового ринку немає, про це багато пишуть і говорять, але справа не рушає з місця. Треба це робити негайно.

     3г. Запустити в дію механізми  введення в економічний оборот об’єктів інтелектуальної власності.

     3д. Створити фінансові механізми підтримки наукової мобільності українських вчених для представлення результатів досліджень на міжнародних конференціях та форумах за кордоном, а також для участі у міжнародних професійних мережах, асоціаціях та платформах.

  1. Для підвищення конкурентоздатності економіки необхідна координація та концентрація зусиль в інноваційному секторі економіки, моніторинг та аналіз процесів технологічної трансформації. Доцільним є створення ініціативної робочої групи, яка буде основою інноваційної платформи з узгодження позицій основних гравців інноваційної системи та підтримки інноваційних екосистем. Її функціями мають бути наукове супроводження і технічне управління (постановка задач і завдань) в процесі реалізації інноваційних проектів національного і регіонального рівня. Група може складатися з комісій, до яких увійдуть найкращі фахівці – інженери, вчені. Координаційна частина групи має діяти на основі отриманої від комісій інформації й інформувати про бюджетні й технічні обмеження; до неї мають увійти управлінці високого рівня, «супервайзери» та організатори виконання завдань, сформульованих фахівцями, рядові менеджери-адміністратори.

На початковому етапі діяльності робочої група необхідна технічна допомога для створення системи трансферу знань та технологій, фінансування інновацій, в якій бере участь і наука, і бізнес, і влада, і суспільство. Система має бути побудована такими чином, щоб  у ній всі були зацікавлені взаємодіяти  між собою на взаємовигідних умовах. Коли йде мова про фінансування інновацій в Україні, то повинно бути забезпечене комплексне фінансування в чотирикутнику: влада+бізнес+наука+суспільство хоча б за проектами. Щоб запустити процеси позитивної самоорганізації, необхідне порозуміння між владою, бізнесом наукою та громадянським суспільством. Це може відбутися, тільки тоді, коли авторитетні і дієздатні їхні представники домовились би про співробітництво в просторі спільних інтересів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

seventeen + thirteen =