Створення інноваційних екосистем в промислових хайтек сегментах. Моделі та пропозиції в рамках Індустрії 4.0

Резюме

За останні 27 років  українські промислові  хайтек значно втратили свій потенціал та позиції. Ця тенденція продовжується й досі – в ВВП України все більшу долю займають сировинні галузі. В світі, навпаки, розвинуті держави все більше інвестують в промисловий сектор – ЄС збільшує долю промислових секторів з 15 до 25%, США повертають своїх виробників з Китаю, сам Китай перейшов  пост-індустріальну фазу. Ключовим фактором конкурентоздатності в світі всюди стають високі технології, які сьогодні все частіше пов’язують з Індустрією 4.0.

В цьому контексті, значно зростає роль українських ВНЗ та НАНУ– як єдиного та все ще потужного джерела фахівців й талантів. Водночас, ситуація в цій царині є дуже складною. Загальна Система залишається нереформованою, культура – пост-радянською, ринкова орієнтація – слабкою, кількість (для внутрішнього ринку) – надмірною. Як наслідок, - по багатьом «точкам дотику» з ринком – якість та кількість молодих спеціалістів, вклад ВНЗ в просвіту ринку, результати R&D, тощо – є значна невідповідність очікуванням.

АППАУ – як бізнес-асоціація, інтегрує в своєму складі 15 технічних університетів країни й має власний погляд на те, як покращити цей стан та прискорити зміни. В 2016-17 рр ми  почали також системні комунікації з НАНУ і вважаємо, що тут є великий та нереалізований потенціал.

В цьому документі викладені головні оцінки АППАУ на «точки дотику», представлені головні ініціативи з 2012 року, викладений наш кращий досвід взаємодії з ВНЗ й пропозиції щодо співпраці з МОН,

Таким чином, сукупний досвід дозволяє формувати іншу модель інноваційного розвитку, що базується на фреймворку АППАУ «Стратегія 4.0».  Щоб подібна стратегія запрацювала в умовах українського ринку мають відбутись 3 головні стратегічні ініціативи (зміни) – Зміна культури ВНЗ-НАНУ з 2.0 на 4.0, Справжній ринковий фокус та Запуск ефективних механізмів кооперації та співпраці (колаборації).  Як головні інструменти (enablers) цих змін – пропонуються а) Визначення цільових ринків та сегментів, б) Система клієнто-центричних ключових показників ефективності (КРІ), с) Оптимізація структури НАНУ-ВНЗ.

У реалізації вказаних ініціатив, АППАУ пропонує відійти від централізованих (детальних та лінійних) стратегій та розвивати у вказаних напрямках програми та проекти. Виходячи з власного досвіду, в документі надається перелік міні-проектів по 5 напрямкам конкретної діяльності, що вже можливо запускати об’єднаними зусиллями урядових та неурядових організацій.

Дані пропозиції не слід вважати пропозицією «реформи» ВНЗ-НАНУ, - це не більш ніж погляд бізнес-асоціації. Тут не варто шукати глибокої аналітики, досліджень чи системних стратегічних напрацювань.

Разом з тим, по багатьом запропонованим напрямкам дій ми маємо успішний досвід та вже рухаємось з окремими представниками ВНЗ та НАНК. Отже, спільні та більш системні дії можуть дати ще кращий ефект.

Документ перш за все призначений для урядовців з МОН та керівників ВНЗ. Він більше специфікований під питання ВНЗ, оскільки ми маємо значний досвід у співпраці з ними. Водночас, він буде корисний і для управлінців з НАНУ.

Аналітичний матеріал підготовлено у рамках проекту № 51321 «Посилення впливу громадськості на євроінтеграційні процеси у сфері науково-технічного та інноваційного розвитку України», який виконує ГО «Агенція Європейських Інновацій» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проекту «Громадська синергія» (http://www.irf.ua/programs/eu/civicsynergy).

Автор:

Олександр Юрчак, генеральний директор Асоціації підприємств промислової автоматизації України. Експерт проекту 51321.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

7 − two =