Рекомендації щодо реформування наукової сфери України

Нинішній критичний стан наукової сфери України, в першу чергу, є наслідком того, що досі не визначено яку роль має відігравати наука в економічному розвитку України і яким чином вона має бути вбудована в інші сфери. В результаті фінансування наукової сфери відбувається за залишковим принципом, відсутні механізми, які б дозволили науці бути джерелом розвитку економіки, державна політика у цій сфері є непослідовною, а питання реформування науки - непріоритетним. Все це посилює стагнацію, знижує мотивацію вчених, сприяє поширенню імітації науки, стимулює відтік кадрів у інші сфери діяльності або за межі України, призводить до відсутності зацікавленості молоді йти в науку.

Таким чином, хоча задача реформування наукової сфери України стоїть дуже гостро, станом на сьогодні її неможливо вписати в більш широкий контекст модернізації України, оскільки його ще не створено. Тому на даному етапі не слід очікувати концентрації ресурсів та консолідації еліт навколо цієї реформи, так само як і побудови розуміння в суспільстві важливості науки для майбутнього України. Разом з тим, бездіяльність є неприпустимою, оскільки кадрові та інфраструктурні втрати набувають ознак необоротності.

З врахуванням вище зазначеного, в основу реформування сфери науки мали б лягти наступні принципи:

  • створення умов та інструментів для розвитку існуючих наукових осередків незалежно від їх організаційної форми та відомчої підпорядкованості, що дозволить максимально зберегти науковий потенціал,
  • створення інструментів для підсилення найкращого, що дозволить втримати найбільш конкурентоспроможних науковців в науці та в Україні, залучати молодь, створювати історії успіху тощо,
  • оптимізація мережі наукових установ та ВНЗ шляхом ліквідації неефективних, визначених на основі незалежної, в тому числі, міжнародної експертизи, що дозволить вивільнити ресурси (які необхідно спрямувати у сферу науки для розвитку) та дасть позитивний сигнал щодо оздоровлення наукової сфери,
  • налагодження збору інформації щодо актуального стану наукової сфери для прийняття зважених рішень, а також її представлення у зручному вигляді для використання вченими та громадськістю,
  • системне використання можливостей міжнародного співробітництва, зокрема, статусу асоційованої країни до рамкової програми ЄС «Горизонт 2020» та членства в Європейському дослідницькому просторі.

Керуючись цими принципами можна коротко сформулювати основні рекомендації щодо реформування сфери науки:

1. Створити стратегію розвитку України із визначенням ролі та місця науки. На її основі підготувати стратегії інноваційного розвитку України та розвитку її наукової сфери.

2. Налагодити збір інформації щодо наукової сфери. Перетворити Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави, на Національний дослідницький портал, де б збиралась і була доступною інформація про дослідників, установи, що здійснюють наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність, дослідницьку інфраструктуру, наукові тематики та результати тощо. Портал також можна було б використовувати для збору інформації щодо науково-популяризаційної діяльності тощо. Запровадити збір такої статистичної інформації щодо сфери науки, яку б можна було порівнювати із світовою статистикою.

3. Провести державну атестацію всіх наукових установ, які отримують бюджетне фінансування, на основі нової методики із застереженням конфлікту інтересів, застосуванням кращих світових практик та із залученням міжнародної експертизи. Методики оцінювання наукової діяльності наукових установ та закладів вищої освіти у частині, що стосується проведення ними наукової та науково-технічної діяльності, мають базуватись на однакових принципах. Оптимізувати мережу існуючих наукових установ, а вивільнені ресурси спрямувати на розвиток науки. Створити умови для розвитку науки в університетах.

4. Створити Дорожню карту розвитку дослідницької інфраструктури України та її інтеграції до дослідницьких інфраструктур Європейського дослідницького простору (ЄДП) і світу. Забезпечити доступ українських дослідників до зарубіжної дослідницької інфраструктури, що передбачає не лише фінансування, а й правове забезпечення і поінформування про існуючі можливості.

5. Вдосконалити формування державної політики у сфері науки. Забезпечити ефективну роботу Національної ради з питань розвитку науки та технологій. Створити окремий департамент в структурі Секретаріату Кабінету міністрів України, який би здійснював аналітичний супровід діяльності Наукового комітету та координацію діяльності робочих груп Національної ради. Забезпечити ефективне використання асоційованого статусу в програмі «Горизонт 2020» з метою участі у формуванні європейської політики в сфері науки та гармонізації національної політики в цьому напрямку. Передбачити фінансування участі представників від України в усіх восьми програмних комітетах ЄДП.

6. Створити протягом 2018 року Національний фонд досліджень, забезпечити його особливий статус, який дозволить йому стати дієвим, прозорим та зручним інструментом розподілу коштів на наукову та науково-технічну діяльність, та передбачити його фінансування на належному рівні.

7. Здійснити комплексну дерегуляцію та дебюрократизацію наукової діяльності: від спрощення звітності та переведення її в електронну форму до перегляду регулювання обігу прекурсорів для освітньої, наукової та науково-технічної діяльності, надання податкових пільг та звільнення від мита наукових установ. Переглянути статус наукових установ як бюджетних в напрямку надання більшої фінансової автономії.

8. Розробити план впровадження Дорожньої карти ЄДП із залученням стейкхолдерів наукової сфери, Наукового комітету Національної ради та профільних міністерств. Забезпечити впровадження Дорожньої карти інтеграції України до ЄДП та всебічне використання можливостей, що передбачає членство України у ЄДП. Зокрема, активно використовувати інструменти, які пропонує ЄС, і опрацювати рекомендації незалежного європейського аудиту національної дослідницької системи.

9. Створити у стислі терміни адекватне правове поле для здійснення міжнародної співпраці у сфері науки.

10. Розробити комплекс заходів щодо призупинення відтоку кадрів з науки та України, а також збільшення притоку талановитої молоді в науку. Забезпечити роботу наукових ліцеїв, проведення олімпіад та інших форм підготовки школярів до наукомістких спеціальностей. Забезпечити високий рівень викладання природничо-математичних дисциплін в школі.

11. Здійснити модернізацію системи управління НАН України, залишивши їй самоврядний статус.

12. На основі державної атестації наукових установ галузевих академій наук прийняти рішення щодо реорганізації цих наукових організацій, позбавлення їх статусу самоврядності, перепідпорядкування іншим головним розпорядникам бюджетних коштів тощо.

13. Створити ефективні механізми очищення від псевдонауки та плагіату.

 

Аналітичний матеріал підготовлено у рамках проекту № 51321 «Посилення впливу громадськості на євроінтеграційні процеси у сфері науково-технічного та інноваційного розвитку України», який виконує ГО «Агенція Європейських Інновацій» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проекту «Громадська синергія» (http://www.irf.ua/programs/eu/civicsynergy). Зміст цієї публікації є особистою позицією експертки Безвершенко Ю.В. і необов’язково відображає точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

Автор:

Юлія Безвершенко, к.ф.-м.н., м.н.с. Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України, заступник голови Ради молодих вчених НАН України. Експерт проекту 51321.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × 5 =