Аналітичний огляд “Шляхи розвитку професійних цифрових компетентностей у секторі культурної спадщини”

В аналітичному огляді подано результати аналітичних досліджень групи експертів на основі опитування та проведених заходів щодо широкого спектру важливих питань удосконалення навчальних процесів з підвищення цифрових компетентностей та поширення знань і досвіду у сфері цифровізації сектору культурної спадщини України. Ця діяльність проводилась у рамках ініціативи громадських організацій і професіоналів сфери ІТ та вищої освіти. Мета цієї ініціативи полягає у пошуку рішень з вирішення проблеми браку навчальних програм і освітніх заходів гуманітарного та ІТ напрямів, у тому числі міждисциплінарних, щодо засад та технологій цифровізації у секторі культурної спадщини. Очікується, що результати ініціативи виведуть пошук рішень зазначеної проблеми на рівень професійного усвідомлення та активізують процес державної рефлексії, що сприятиме системному формуванню освітньої/навчально-практичної складової і сталому цифровому розвитку вітчизняного сектору культурної спадщини відповідно до темпів і трендів світового технологічного розвитку.

Аналітичний документ складається із 5-и розділів основного тексту та 6-и додатків. Для зручності використання документу в електронному варіанті, в основний текст включено тільки посилання на додатки, які можна завантажувати чи переглядати окремо від основного документу. Основний текст документу складається із 41 сторінки, а всі додатки разом займають 90  сторінок.

Ольга Баркова підготувала Розділи 1 та 3, а також додатки А,Д,Е.

Олена Чайковська  підготувала Розділи 2 та 4, а також додатки Б,В,Г,Є.

Розділ 5 готувався спільно всіма авторами.

Іван Кульчицький здійснював загальне редагування фінального варіанту аналітичного документу. У процесі редагування та обговорення матеріалів суттєву допомогу надали члени РГ4 УНП СхП, особливо корисними були коментарі та зауваження від Оксани Полівчак.

 

У першому розділі «Виклики цифрової трансформації суспільства та трендів новітніх технологій для сектора культурної спадщини» представлено:

  • світові тенденції в області цифровізації культури;
  • плани і проєкти в Україні, які підтримуються державними структурами та донорами;
  • розриви між викликами дня та станом справ в освіті;
  • технологічні тренди та приклади використання нових цифрових технологій у культурній сфері України;
  • обґрунтування необхідності забезпечення сучасними знаннями та цифровими компетентностями керівний та фаховий склад галузі культури.

 

У другому  розділі «Аналіз досвіду/стану навчальних процесів в Україні стосовно практик цифровізації у секторі культурної спадщини» зазначено, що при підготовці фахівців в Україні, намагаються врахувати інформаційно-технологічні та соціокультурні зміни, а саме: стрімке впровадження інформаційних технологій у закладах культури, розвиток програмного забезпечення для автоматизації процесів, впровадження міжнародних стандартів для обміну інформацією, створення електронних колекцій. Однак,  навчальні плани та зміст підготовки студентів не встигають за сучасними потребами та вимогами з урахуванням розвитку техніки і технологій, особливо у цифрових фахових навичках. Великі виклики є у формальній освіті.

Стандарти фахової передвищої освіти та вищої освіти за спеціальностями галузі знань 02 Культура і мистецтво містять, як загальні цифрові компетентності, так й професійні.

У розділі більше детально описані вимоги до формування цифрових навичок для різних рівнів освіти: для фахової передвищої (025 Музичне мистецтво, 028 Менеджмент соціокультурної діяльності, 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа); та для вищої (029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа, 027 Музеєзнавство, пам’яткознавство).

Цифрові технології, такі як застосування баз даних та інформаційних систем, 2D та 3D, оцифрування, моделювання, ігрові та імерсивні технології мають бути досліджені у вітчизняному секторі культурної спадщини та оперативно включатися в навчальні програми відповідно до світового досвіду та трендів.

У навчальні програми гуманітарного профілю потрібно включати теоретичне та практичне вивчення інформаційних систем, цифрових засобів обробки зображень як базових цифрових форматів представлення оцифрованих та створених у цифровій формі об’єктів, а також інших цифрових форматів, надавати засади мови гіпертекстової розмітки, моделювання, а також знання щодо нормативів та кібербезпеки у цифровому середовищі.

У навчальних програмах фахівців ІТ напряму потрібно надавати загальні знання із специфіки та розвитку інформаційних систем, цифрових технологій та засобів в світовому секторі культурної спадщини, національних нормативів та вітчизняних програмно-технологічних рішень та цифрових культурних продуктів.

Обов’язковою має стати практика як занурення у професійний контекст в партнерських інституціях різного спрямування та дуальна освіта на базах інформаційних виробництв установ пам’яті.

Ефективними стають міждисциплінарні програми навчання фахівців гуманітарного та ІТ профілів у вигляді спеціальних кафедр та інших підрозділів, у тому числі з дослідження цифрових технологій в секторі культурної спадщини.

 

У третьому  розділі «Характеристика потреб цільової аудиторії» представлено потреби цільової аудиторії, які досліджувались шляхом анкетування та обговорення в рамках онлайн заходів за участю представників всіх регіонів України.

Анкетування цільової аудиторії ставило на меті три дослідницькі цілі:

  • визначення загального рівня обізнаності у цифрових технологіях фахівців, які працюють в секторі культурної спадщини;
  • визначення стану цифровізації установ пам’яті;
  • визначення потреб фахівців установ пам’яті у спеціальних знаннях з цифрових технологій та їх потреб щодо розвитку професійних цифрових компетентностей.

В опитуванні взяли участь  255 респондентів: керівники департаментів і відділів, фахівці Міністерства освіти і науки України та Міністерства культури і інформаційної політики, управлінь культури великих міст та територіальних громад, керівники та фахівці установ пам’яті (бібліотеки, музеї, архіви), професорсько-викладацький склад, студенти і випускники ЗВО, представники ІТ сектору, які зацікавлені реалізацією проєктів у сфері культурної спадщини.

У цьому розділі представляємо здебільшого по 5 топ відповідей на кожне питання, узагальнені дані, отримані за аналізом відповідей респондентів та висновки на основі цих даних. Деталізовану інформацію про всі відповіді на анкету надано у Додатку Д.

 

У четвертому розділі «Рамка цифрових компетентностей в секторі культурної спадщини» зазначено, що відсутність єдиного стандарту і вимог до цифрової компетентності працівника соціокультурної сфери унеможливлює створення ефективної системи як підготовки так й підвищення кваліфікації з питань цифровізації на різних рівнях освіти й для різних типів закладів культури.

Обґрунтовано потребу у розробці Рамки цифрових компетентностей для працівників сектора культурної спадщини.

Така розробка й затвердження Рамки цифрових компетентностей сприятиме загальному зростанню рівня цифрової грамотності фахівців сектора культурної спадщини, а також здобувачів профільної освіти,  унормуванню вимог до цифрових компетентностей в освітніх та професійних стандартах, та вимог до посадових обов’язків, а також  уможливить розробку методології̈ вимірювання та впровадження незалежної сертифікації̈ рівня цифрових навичок відповідно до потреб ринку праці.

 

У п’ятому розділі надано рекомендації з цифрового навчання, підвищення кваліфікацій, підготовки та перепідготовки фахівців сектору культурної спадщини.

Серед  представлених висновків та рекомендацій доцільно виділити такі пропозиції:

  • Розробити широкий спектр курсів підвищення кваліфікації за напрямом цифрова компетентність, а також міждисциплінарні освітні і наукові програми;
  • Запровадити організацію дуальної форми здобуття освіти в закладах вищої освіти на базі організацій, установ, компаній, підприємств всіх форм власності, які займаються питаннями цифровізації культурної спадщини;
  • Надати державну підтримку розробці професійних стандартів за галузями знань “Інформаційні технології” та “Культура і мистецтво”;
  • Надати державну підтримку розробці стандартів щодо цифровізації культурної спадщини;
  • Створити платформу взаємодії сектору культурної спадщини та ІТ для пошуку точок дотику інтересів зацікавлених сторін та визначення практичних способів бути корисними один одному;
  • Підтримати створення системи Центрів цифрових компетентностей в секторі культурної спадщини;
  • Розробити Рамку цифрових компетентностей для працівників сектора культурної спадщини.
  • Започаткувати щорічну виставку-ярмарку цифрових технологій для сфери культури і сектора культурної спадщини

Міністерству культури та інформаційної політики та Українському культурному фонду рекомендувати проаналізувати досвід впроваджених проєктів з цифровізації з метою вироблення пропозицій щодо технологічних засад цифровізації та повторного використання створених ІТ-інструментів, а також для виділити групи організацій і експертів, які мають досвід реалізації подібних проєктів, для ширшого залучення установ пам’яті до процесів цифровізації.

Ця публікація підготовлена в рамках проєкту «Підтримка діяльності УНП ФГС СхП у 2021-2023 рр.», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу чи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (http://eap-csf.org.ua ) – це мережа з понад 140 громадських організацій України, що відстоює українські інтереси в рамках Східного партнерства. Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП  https://eap-csf.eu/).

Форум громадянського суспільства Східного партнерства (https://eap-csf.eu/) – унікальна багаторівнева регіональна платформа громадянського суспільства, спрямована на просування європейської інтеграції, сприяння реформам та демократичним перетворенням у шести країнах Східного партнерства – Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні. Будучи громадським елементом СхП, ФГС СхП намагається посилити громадянське суспільство у регіоні, підвищити рівень плюралізму у публічному дискурсі та політиці шляхом сприяння демократії участі та фундаментальних свобод. ФГС СхП – це позапартійна доброчесна неурядова організація.

Контакти:

Українська національна платформа
Форуму громадянського суспільства Східного партнерства

www.eap-csf.org.ua

unp.eap@gmail.com

www.facebook.com/unp.eap.csf

 

ГО Агенція Європейських Інновацій

www.aei.org.ua

info@aei.org.ua

https://www.facebook.com/InnoEU.UA

Let's talk

If you want to get a free consultation without any obligations, fill in the form below and we'll get in touch with you.