Інноваційні хаби, як екосистема розвитку смарт компаній

Анотація. На основі матеріалів та публікацій Європейської комісії та матеріалів, що стосуються проєкту «Цифрової адженди України — 2020» проаналізовано досвід створення інноваційних хабів в Європі, плани їх розвитку на період 2018-2020 та можливості для України.

Ключові слова: Інноваційний хаб, Європа, Цифрова адженда, Інновації, Цифровізація

На міжнародній арені посилюється конкурентна боротьба за економічне і технологічне лідерство і національні, регіональні та місцеві органи влади шукають нові економічно ефективні способи стимулювання створення робочих місць та економічного зростання. Європа зможе отримати вирішальні конкурентні переваги на міжнародному рівні, якщо вона буде здатна генерувати хвилю цифрових інновацій у всіх галузях промисловості. Цифрова революція відкриває можливості для великих та малих компаній, але багатьом ще важко зрозуміти в які технології інвестувати та як забезпечити фінансування цифрових перетворень.

За оцінками ЄК  в Європі близько 60% великих галузей промисловості та більше 90% МСП недостатньо використовують цифрові інновації. В Україні ці показники ще гірші, відповідно вважаємо за необхідно проаналізувати досвід Європи на шляху вирішення цих проблем. [6]

Незважаючи на те, що в окремих галузях економіки відбулось швидке впровадження цифрових технологій та процесів, європейська промисловість в цілому у всіх секторах та компанії, незалежно від розміру, повинні в повній мірі використовувати цифрові можливості, щоб бути глобально конкурентоспроможними. Традиційні сектори та МСП особливо відстають у своїй цифровій трансформації.

Недавні дослідження показують, що цифровізація продуктів та послуг може принести в Європі більше ніж 110 мільярдів євро додаткових доходів на рік протягом наступних п’яти років. [1]

Європейська Комісія розпочала 19 квітня 2016 р. першу промислову ініціативу Єдиного Цифрового Ринку. Спираючись на різні національні ініціативи з цифровізації промисловості, Комісія буде вживати заходів щодо п’яти основних напрямків. Вони включають використання інструментів політики, фінансової підтримки, координації та законодавчих повноважень для стимулювання подальших державних та приватних інвестицій у всіх галузях промисловості та створення умов для цифрової промислової революції.

Загальна мета цієї європейської стратегії цифровізації промисловості полягає в тому, щоб забезпечити в Європі можливість повною мірою скористатися цифровими новинками для будь-якої галузі незалежно від розмірів, місця знаходження, щоб модернізувати свою продукцію, вдосконалювати свої процеси та адаптувати свої бізнес-моделі до цифрових змін. Це вимагає не тільки динамічного цифрового сектору в Європі, але й повної інтеграції цифрових інновацій у всі сектори економіки. Ця стратегія базується на амбітних спільних зусиллях із залученням громадськості та приватних зацікавлених сторін по всій Європі на регіональному, національному та європейському рівнях. [2]

Проведений середньостроковий огляд стратегії цифрового єдиного ринку закликає зосередитися на великих справах, які потребують спільної реакції та значних інвестицій в інфраструктуру та навички, щоб створити умови, які дозволять державам-членам, підприємствам та громадянам інноваційно реагувати і отримувати винагороду від цифровізації. Ці переваги виходять далеко за межі ІКТ-ринків і торкаються кожного аспекту економіки та суспільства. [3]

Стратегія передбачає мобілізувати до 50 млрд. євро державних та приватних інвестицій для підтримки цифровізації промисловості.

У рамках цього підходу Комісія намагається [4]:

• допомогти координувати національні та регіональні ініціативи щодо цифровізації промисловості.
• спрямувати інвестиції в державно-приватні партнерства ЄС.
• інвестувати 500 мільйонів євро в мережу цифрових інноваційних хабів.
• створити великомасштабні пілотні проєкти, спрямовані на зміцнення Інтернету речей, розширеному виробництві та технологіях в розумних міст та будинків, пов’язаних автомобілів або мобільних служб охорони здоров’я.
• прийняти закони, що сприятимуть вільному потоці даних та уточнювати право власності на дані, створені датчиками та розумними пристроями.
• представити програму європейських навичок, яка допоможе надати людям навички, необхідні для роботи в цифрову епоху

Європейська комісія визначає цифрові інноваційні хаби, як екосистеми, що складаються з малих та середніх підприємств, великих галузей промисловості, стартапів, дослідників, акселераторів та інвесторів. Вони прагнуть створити найкращі умови для довгострокового бізнес успіху для всіх залучених. [5]

Цифрові інноваційні хаби можуть допомогти компаніям у використанні цифрових можливостей. Причому ці компанії можуть бути різного розміру та рівня технологічного розвитку. Маючи у своєму складі технічні університети або дослідницькі організації, хаби працюють як універсальні магазини, де компанії – зокрема, малі та середні підприємства, стартапи можуть отримати доступ до тестування технологій, консультації з питань фінансування, знання про ринки та можливості створення мереж. [6]

Хаби можуть стати важливою опорою для цифровізації промислових галузей в Україні, де на сьогоднішній день компанії (особливо ті, що працюють у традиційних галузях промисловості та МСП) вкладають значно менше коштів у цифрові технології, ніж в Європі.

Вони надають компаніям, зокрема МСП, доступ до засобів для експериментів та тестування цифрових інновації. Вони також нададуть поради щодо потенційних джерел фінансування та підтримки галузі в цифрових технологіях та підвищення кваліфікації.

Можна окреслити такі характеристики інноваційного хабу:

• Підтримка трансформації технологій у бізнес (основний фокус TRL4-6)
• Обмін інфраструктурою та досвідом
• Відкрита інноваційна структура, відкрита для нових партнерів та клієнтів
• Тристороннє співробітництво між дослідниками, промисловістю та урядом
• Формальні зв’язки з Центром компетенції
• Інноваційна екосистема, що підтримує громаду
• Формальні зв’язки з важливими учасниками інноваційної екосистеми
• Націлені на МСП, відкриті для великих компаній

Заснування цифрових інноваційних хабів для вирішення проблеми цифровізації є однією з найкращих практик, визначених у стратегії “Цифровізації європейської промисловості”. Деякі країни-члени ЄС розпочали ініціативи щодо створення хабів, наприклад Центри компетенції Mittelstand-Digital у Німеччині, Катапульта виробництва високої вартості у Великобританії та Fieldlabs у Нідерландах. Також на європейському рівні існують програми, такі як I4MS та SAE.

Ініціатива I4MS (ІКТ інновації для виробничих МСП) Європейської комісії є однією з європейських мереж і почала свою фазу 1 в липні 2013 р. І продовжила другу фазу восени 2015 р. (Загальне фінансування майже 110 млн. Євро) з метою підтримки малих та середніх компаній у виробничому секторі за трьома напрямками [2]:

• Надання доступу до компетенцій, які можуть допомогти в оцінці, плануванні та освоєнні цифрових перетворень.
• Забезпечити доступ до інноваційних мереж з широким спектром компетенцій та прикладів найкращої практики.
• Забезпечити фінансову підтримку малим та середнім підприємствам та середнім компаніям на рівні попиту та пропозиції для освоєння цифрових перетворень.

Основна ідея полягає в тому, щоб забезпечити та сприяти співпраці виробничих малих та середніх підприємств за допомогою центрів європейської компетенції / інноваційних центрів в, переважно, транскордонних експериментах, щоб створити безпрограшну ситуацію для всіх учасників. У цих цілеспрямованих експериментах інноваційні центри надають малим і середнім підприємствам передові технології. Таким чином, Ініціатива, сприяє подоланню компетенційного розриву у МСП, одночасно надаючи їм фінансові засоби для засвоєння передових технологій, здатних приносити на ринок нові, конкурентоспроможні продукти та послуги. Інноваційні постачальники використовують I4MS, оскільки експерименти дозволяють їм розвивати існуючі технології та розширювати сферу їх застосування, зрештою відкривши їм нові ринки та послуги. Центри компетенції виходять за межі ініціативи, оскільки вони поширюють свої науково-орієнтовані заходи з промислових проєктів, отримуючи таким чином нову стабільну бізнес-модель

Ця ініціатива зосереджена на чотирьох областях технології, які були визначені як ключові для цифрової трансформації виробничого сектору в цілому [2]:

• Сервіси моделювання на основі хмарних технологій високопродуктивних комп’ютерів
• Розширена оцінка лазерного обладнання
• Промислові системи робототехніки для МСП
• Розумні кібер-фізичні системи для високоточного та ефективного виробництва

На сьогоднішній день в Європі функціонує близько 500 інноваційних хабів. Приємно бачити на карті Європи Український інноваційний хаб, який є першопроходьцем на національних теренах.

Український інноваційних хаб складається з чотирьох партнерів консорціуму:

• Агенція європейських інновацій (керуючий партнер, елемент міжнародних мереж),
• Національний університет “Львівська політехніка” (центр компетенції),
• Civitta Україна (бізнес-експертиза),
• Асоціація промислової автоматизації в Україні (мультиплікатор розвитку вітчизняного партнерства).

Український інноваційний хаб отримав фінансову підтримку від програми i4MS для техніко-економічного обґрунтування запуску хабу в Україні.

В рамках програми було проведено регіональний аналіз екосистеми. Виробнича інноваційна екосистема в Україні характеризується низькою обізнаністю щодо цифрових інновацій для виробництва, слабкою та рідкісною співпрацею та недостатніми ресурсами для інноваційних проєктів. Ці умови викликають значну невизначеність щодо необхідності створення Центру цифрових інновацій та його ролі.

Виробничі галузі в Україні не ведуть інновацій у темпі, необхідному для конкурентоспроможності на світовому ринку, незважаючи на значний потенціал у всіх промислових точках. Такий дефіцит попиту пояснюється головним чином відсутністю розуміння цієї теми, а також недостатніми ресурсами для започаткування проєктів.

Науково-дослідні установи домінують в інноваційному забезпеченні в кібер-фізичних системах та в Інтернеті речей, хоча для таких рішень немає спеціалізованих постачальників.

Тому запуск Центру цифрових інновацій у Львові для задоволення потреб виробників у всій країні має розпочатись із створення достатньої обізнаності щодо інновацій у сфері ІКТ для малих та середніх підприємств та великих підприємств, створення пілотних справ з промисловими чемпіонами, які мають достатні ресурси та можуть служити переконливими аргументами для МСП щодо участі в цьому процесі.

Україна досить відома в Європі через кваліфікований та доступний ІТ персонал, у той же час мало відомими є промислові високотехнологічні рішення, які зроблені в Україні. Українські підприємства, особливо МСП, потребують інформаційної та фінансової підтримки для розвитку у напрямку цифровізації їхніх виробництв.

В Україні триває обговорення проєкту «Цифрова адженда України — 2020». Документ визначає принципи розвитку України в цифровому просторі і основи розбудови цифрової економіки. На даному етапі він включає 10 напрямів: громадська безпека, охорона здоров’я, електронне урядування, електронна демократія, екологія, смарт-сіті, електронні платежі і розрахунки, соціальна сфера, електронна митниця, електронна комерція. Україна має змогу приєднатись до стратегії Єдиного Цифрового Ринку і розраховувати в такому разі на 6-10 млрд євро інвестицій у цифрову інфраструктуру. [7]

Тим часом, український бізнес та наука має змогу використати можливості програми Горизонт 2020 на 2018-2020 роки, в якій, зокрема, відкрито спеціалізовані конкурси для підтримки інноваційних хабів.

Вважаємо за необхідне використовувати можливості надані програмою Горизонт 2020 для підвищення компетенцій та конкурентоспроможності вітчизняних виробничих підприємств.

Вплив цифрових технологій є неминучим. Європейська стратегія спільного цифрового ринку визначила шлях для ЄС, щоб побудувати правильне цифрове середовище, таке, в якому забезпечується високий рівень конфіденційності, захист персональних даних та прав споживачів, підприємства можуть інноваційно діяти та конкурувати, а кібербезпека зміцнює ці процеси.

Щоб принести переваги цифрових інновацій у кожну галузь, Комісія буде інвестувати в цифрові інноваційні хаби. Ці хаби ґрунтуються на центрах компетенції, розташованих у технічних університетах чи дослідницьких організаціях.

В Україні існують всі передумови для «цифрового стрибку» та входження у світові тренди пов’язані з цифровізацією. Однак реалізація стратегії цифровізації потребує значних зусиль як з боку влади, так і з боку бізнес-середовища та громадянського суспільства. Важливим елементом у цьому процесі можуть відіграти цифрові інноваційні хаби. В рамках програми Горизонт 2020 на 2018-2020 передбачено конкурси для підтримки становлення таких хабів, тому українському науково-дослідному середовищу та бізнесу варто об’єднати зусилля та використати ці можливості.

Список використаних джерел

1. Industry 4.0 – Opportunities and Challenges of the Industrial Internet [Електронний ресурс] / R.Geissbauer, S. Schrauf, V. Koch, S. Kuge // PricewaterhouseCoopers. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: https://www.pwc.nl/en/assets/documents/pwc-industrie-4-0.pdf.
2. Enhancing the digital transformation of the European manufacturing sector [Електронний ресурс] // European Comission. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: http://ec.europa.eu/information_society/newsroom/image/document/2016-28/i4ms_2016_brochure_16580.pdf.
3. Mid-Term Review on the implementation of the Digital Single Market Strategy [Електронний ресурс] // European Comission. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52017DC0228.
4. Commission sets out path to digitise European industry [Електронний ресурс] // European Comission. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: http://europa.eu/rapid/press-release_IP-16-1407_en.htm.
5. Glossary [Електронний ресурс] // European Comission – Режим доступу до ресурсу: https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/glossary#letter_h.
6. Pan-European network of Digital Innovation Hubs (DIHs) [Електронний ресурс] // European Comission. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://ec.europa.eu/digital-single-market/en/digital-innovation-hubs.
7. Проєкт Цифрова адженда України – 2020 [Електронний ресурс] // ГО “ХайТек Офіс Україна”. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://issuu.com/mineconomdev/docs/digital_agenda_ukraine-v2__1_.
8. Research and Innovation Participation Portal [Електронний ресурс] // European Comission – Режим доступу до ресурсу: http://ec.europa.eu/research/participants/portal/desktop/en/home.html.

Автор: