Анотація публікації
Огляд основних труднощів та бар’єрів щодо участі українських організацій у конкурсах програм ЄС підготовлено ГО Агенція Європейських Інновацій в рамках проєкту «Підвищення поінформованості українських організацій про можливості участі у дослідницьких та інноваційних програмах ЄС». При підготовці цього огляду у фокусі нашої уваги були також питання отримання максимального ефекту від участі у програмах ЄС та прискорення євроінтеграційних реформ в Україні.
Якщо у Вас є доповнення чи зауваження, то просимо їх надсилати Івану Кульчицькому на Email i.kulchytskyy#aei.org.ua
Рекомендації з подолання цих труднощів та бар’єрів адресовані ключовим структурам України і ЄС, а також є корисними для всіх організацій, які зацікавлені у підготовці успішних конкурсних заявок.
Як досягти більшого ефекту від участі у програмах ЄС?
Україна не є членом ЄС і для участі у програмах ЄС зазвичай підписує угоду про асоціацію до даної програми (наприклад, угоди про Асоціацію до програми Горизонт Європа та програми Цифрова Європа), або проходить процедури іншого типу, наприклад, приєднання до програми COST шляхом подання заявки, яка була підтримана на засіданні Комітету представників високого рівня. Такі угоди про Асоціацію передбачають сплату певного внеску від країн, які зацікавлені у тому, щоб їх організації отримали доступ до фінансування. На даний момент ЄС не вимагає сплати внеску від України, зважаючи на те, що Україна зазнала воєнної агресії зі сторони росії. Однак, якою буде ситуацію із сплатою внеску у 2024-2025 роках поки що невідомо.
В найпростішому типовому розумінні ефектом участі українських організацій у програмах ЄС вважається залучення фінансових та інших ресурсів на вирішення проблем, які важливі для України та ЄС.
Насправді така участь має набагато ширший спектр впливів на зміну ситуації в конкретній організації та в Україні в цілому, а саме:
- Підвищується рівень знань і навичок персоналу організації, який може в майбутньому вирішувати і складніші задачі та знаходити для цього відповідні ресурси;
- Організація стає більш видимою для потенційних партнерів у міжнародних проєктах;
- Організація привносить нові методики і технології у сферу своєї діяльності, що в цілому позитивно впливає на покращення ситуації в Україні;
- Якщо вирішення конкретної проблеми супроводжувалось практичними кейсами втілення пропозиції на конкретних об’єктах, то це створює передумови для мультиплікації цих рішень на інших подібних об’єктах, але для цього самій організації слід бути більш активною всередині України та шукати шляхи для реалізації інноваційних проєктів всередині України;
- Організації краще розуміють підходи ЄС до імплементації політик економічного і соціального розвитку на інноваційних засадах і відповідно можуть надавати адекватні пропозиції щодо змін в Україні у цій сфері;
- За результатами окремих проєктів готуються системні пропозиції і рекомендації, які уже від імені європейських структур надсилаються урядовим структурам України для адекватного врахування всередині країни.
Таким чином бачимо, що на національному рівні важливим ефектом від участі українських організацій у програмах ЄС стає прискорення системних змін і реформ в Україні на шляху до членства в ЄС.
Відповідність пріоритетів програм внутрішнім проблемам розвитку України.
Пріоритети програм відповідають стратегічним цілям розвитку ЄС і тому очікується, що результати фінансованих проєктів будуть служити досягненню цих цілей та забезпечувати реальні зміни у відповідних секторах. Процеси формування деталізованих пріоритетів та тематики конкурсів у програмах ЄС є складними і тривалими. Аналізуються результати попередніх періодів виконання програм, враховують пропозиції тематичних платформ, кластерів, міжнародних організацій. Фінансуються спеціальні аналітичні роботи, які повинні врахувати виклики дня і актуальні тенденції. Все це завершується і узгоджується на рівні програмних комітетів чи інших структур, де право голосу мають країни-члени програм, а асоційовані країни мають там тільки право дорадчого голосу. На фінальному етапі тематики конкурсів і їх бюджети затверджуються Європарламентом, а апліканти тоді уже можуть планувати свої дії з підготовки заявок на основі прийнятих робочих програм. Наприклад, у програмі Горизонт Європа ці робочі програми оновлюються що два роки, і уже зараз починають діяти програми 2023-2024 років, а перші конкурси цієї програми відбувались на основі робочих програм 2021-2022 років.
Які пріоритети важливі для України та за якими пріоритетами українські організації мають більше шансів?
Насправді це два різні питання.
З одного боку, програми ЄС направлені на вирішення важливих і актуальних проблем сьогодення та на підтримку конкурентної позиції ЄС у світовій економіці, а також на покрашення життя громадян. Тому було б доцільно, щоб і українські організації долучались до провідних консорціумів і таким способом залучали нові технології і знання для вирішення проблем в Україні. Це досить складний шлях і дуже часто тут потрібна проявити як ініціативу і на урядовому рівні, так і на рівні окремих провідних організацій.
З іншого боку, програми ЄС, особливо імплементаційного типу (Digital Europe, Life, EU4Health), а також інноваційні проєкти в рамках Горизонт Європа передбачають фінансування певних пілотних дій чи політик у визначених регіонах чи країнах. І якщо Україна включена у географію конкретного пріоритету чи конкурсу, то це зазвичай означає, що успішний консорціум повинен мати принаймні одного партнера з України, а також те, що ряд практичних дій проєкту повинні виконуватись на території України, що власне і дасть прямий позитивний ефект у сфері дії проєкту.
На початковому етапі переговорів України про асоціацію до програми Горизонт Європа представник ГО АЄІ був учасником технічної переговорної групи і власне наполягав на внесенні змін до робочих програм Горизонт Європа, посилаючись на приклади планованих конкурсів в яких безпосередньо були вказані Західні Балкани, але не згадувались країни Східного Партнерства або Україна окремо.
У 2022 році у зв’язку з агресією росії ситуація суттєво змінилась. Європейська Комісія ще у 2022 році в рамках діючих робочих програм ввела нові теми, які були забезпечені додатковим фінансування та були орієнтовані на значне збільшення залучення українських організацій. Це такі конкурси як конкурс EIC на 20 млн.євро для підтримки українських стартапів, конкурс EIT HEI Initiative в якому додаткову підтримку отримали 13 українських організацій, програма MS4Ukraine та ряд інших. У робочих програмах Горизонт Європа 2023-2024 років є декілька конкурсів з цільовою орієнтацією на участь українських організацій, але цього недостатньо. Зараз іде початок грантового періоду 2023-24 років, в який Україні потрібно активно включитись, причому є певні конкурси, які можна вважати стратегічними для України, оскільки вони доповнюють активність уряду на політичному рівні, наприклад по Green Deal чи ENERGY.
Які дії необхідні для покращення цієї ситуації?
Україна повинна розробити та затвердити пріоритети науково-технічного та інноваційного розвитку на період до 2027 року. Давно пора уже переходити на часові періоди стратегічного планування, які відповідають європейським пріоритетам. Це уже частково робиться при плануванні регіонального розвитку та в окремих секторах економіки і суспільного розвитку. Однак, на жаль, поки що відсутня узгоджена національна стратегія економічного розвитку. Зараз звичайно ситуація суттєво ускладняється наслідками війни та потребами відбудови критичної інфраструктури міст, житлового сектора, відновлення виробництв, реабілітації учасників воєнних дій та жертв агресії та всіх інших важливих післявоєнних дій, які треба планувати уже зараз і щодо яких уже ведуться гострі дискусії у різних середовищах. Більшість учасників цих дискусій підтримують тези, що після війни має постати нова інноваційна Україна, яка стане членом ЄС.
Саме тому, уже зараз МОН, НАНУ та інші структури повинні напрацювати такі рішення щодо пріоритетів науково-технічного та інноваційного розвитку, які б мали значний рівень синергії з європейськими пріоритетами і враховували наявний потенціал українських організацій та потенціал їх можливого розвитку. Україна не може знаходитись осторонь ключових трендів науково-технологічного розвитку і повинна також виділяти національне фінансування на розвиток нових напрямків досліджень і технологій.
Більше того, на рівні урядових структур повинні бути більш активні дії щодо просування на світових площадках науково-технічного та інноваційного потенціалу українських організацій, особливо в контакті інтеграції до Європейського дослідницького простору. У цьому контексті доцільно звернути увагу на інструмент, який запустила Європейська Комісія щодо моніторингу стану у сфері досліджень та інновацій у країнах Східного Партнерства. Одним із важливих індикаторів прогресу є зростання на 50% національного фінансування сфери досліджень та інновацій та збільшення кількості успішних заявок у конкурсах програми Горизонт Європа.
Таке збільшення фінансування повинно бути ув’язане із зміною системи формування пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки, інноваційної діяльності в Україні. На жаль, МОН черговий раз пропонує ВРУ продовжити на рік функціонування тих пріоритетів, термін дії яких уже давно закінчився.
Також одним із бар’єрів на шляху успіху українських організацій у конкурсах програм ЄС є відсутність дієвої системи підтримки потенційних українських учасників таких конкурсів. Мережа національних контактних пунктів програми Горизонт Європа ще офіційно не затверджена. Відсутня інформація про початок процесів номінування контактних пунктів для таких програм як Digital Europa, Life, EU4Health, хоча в країнах ЄС створено такі пункти.
Значною трудністю для українських організацій є потреба у забезпеченні власного вкладу, розмір якого може бути досить значним, наприклад у проєктах програми Digital Europa розмір власного вкладу становить 50%, а у програмі LIFE – 40%. Тому для тих пріоритетів, які дуже важливі для України необхідно передбачити можливість дофінансування таких проєктів із бюджету України.
Типові труднощі і бар’єри на рівні окремої організації та наукової групи.
ГО АЄІ провела опитування більше 300 активних учасників наших заходів і результати представлені на рисунку.
Як ми бачимо у трійці лідерів названо «Важко знайти партнерів з країн ЄС» (56,6%), Важко самостійно зрозуміти умови конкурсів (45%), «Нема часу на підготовку проєктних заявок через завантаженість на основній роботі» (33,8%). Серед інших важливих причини названо «Висока конкуренція та низький процент успіху стримує нас від участі» (25,2%), «Мало інформації українською мовою, а англійською важко читати» (25,2%), «Не знаю де отримати інформацію» (21,9%). Серед менш важливих труднощів названо «Не можемо самостійно придумати ідею та концепт проекту» (16,2%), «Нема кваліфікованого персоналу для виконання міжнародних проєктів» (13.9%). Як бачимо воєнний стан не має особливого впливу на готовність наших організацій брати участь у конкурсах програм ЄС. Також тільки 5% учасників зазначили відсутність підтримки зі сторони керівництва.
Безумовно для успіху у конкурсах програм ЄС потрібно мати сильний склад консорціуму та якісну підготовлену проєктну заявку. Тому в першу чергу слід говорити про те, як в Україні створити умови для того, щоб наші дослідники та інноватори могли конкурувати на рівних із провідними організаціями з країн ЄС. Це дуже непросте завдання, оскільки провідні країни ЄС активно розвиваються і мають значно вищі обсяги національного фінансування, але якщо Україна прагне стати членом ЄС, то треба шукати шляхи оптимальних реформ науково-технічної та інноваційної сфери, при цьому не забуваючи про потребу збільшення розміру фінансування з національного бюджету. На даний момент, Україні у цьому контексті слід активніше використовувати можливості програми Widening (Розширення участі та розповсюдження передового досвіду), яка є частиною програми Горизонт Європа.
Ці труднощі українських організацій також слід врахувати Європейській Комісії та уряду України при створенні офісу програми Горизонт Європа в Україні, що заплановано зробити у 2023 році.
На рівні окремих університетів та дослідницьких установ доцільно передбачити такі дії:
- Стратегія розвитку ЗВО та НДІ повинна передбачати підтримку грантової діяльності працівників організації;
- В критеріях оцінки праці та процедур стимулювання праці слід врахувати дії, які направлені на залучення грантових ресурсів;
- ЗВО та НДІ доцільно витрачати власні кошти на підтримку активних грантових менеджерів, наприклад, для оплати публікацій та участі у заходах;
- Розробити Положення про імплементацію грантових проєктів та запровадити прозору політику підтримки грантової діяльності в організації;
- Покращити представлення потенціалу університету на веб-сайті та в соціальних мережах, особливо в англомовному інформаційному просторі;
- Підтримка формування інформаційно-консультативних сервісів для викладачів та співробітників ЗВО, налагодження комунікацій з НКП та іншими інформаційними центрами програм ЄС. Підтримувати проведення цільових заходів.
Аналітичний матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety.
Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».
