Резюме
За останні 27 років українські промислові хайтек значно втратили свій потенціал та позиції. Ця тенденція продовжується й досі – в ВВП України все більшу долю займають сировинні галузі. В світі, навпаки, розвинуті держави все більше інвестують в промисловий сектор – ЄС збільшує долю промислових секторів з 15 до 25%, США повертають своїх виробників з Китаю, сам Китай перейшов пост-індустріальну фазу. Ключовим фактором конкурентоздатності в світі всюди стають високі технології, які сьогодні все частіше пов’язують з Індустрією 4.0.
В цьому контексті, значно зростає роль українських ВНЗ та НАНУ– як єдиного та все ще потужного джерела фахівців й талантів. Водночас, ситуація в цій царині є дуже складною. Загальна Система залишається нереформованою, культура – пост-радянською, ринкова орієнтація – слабкою, кількість (для внутрішнього ринку) – надмірною. Як наслідок, – по багатьом «точкам дотику» з ринком – якість та кількість молодих спеціалістів, вклад ВНЗ в просвіту ринку, результати R&D, тощо – є значна невідповідність очікуванням.
АППАУ – як бізнес-асоціація, інтегрує в своєму складі 15 технічних університетів країни й має власний погляд на те, як покращити цей стан та прискорити зміни. В 2016-17 рр ми почали також системні комунікації з НАНУ і вважаємо, що тут є великий та нереалізований потенціал.
В цьому документі викладені головні оцінки АППАУ на «точки дотику», представлені головні ініціативи з 2012 року, викладений наш кращий досвід взаємодії з ВНЗ й пропозиції щодо співпраці з МОН,
Таким чином, сукупний досвід дозволяє формувати іншу модель інноваційного розвитку, що базується на фреймворку АППАУ «Стратегія 4.0». Щоб подібна стратегія запрацювала в умовах українського ринку мають відбутись 3 головні стратегічні ініціативи (зміни) – Зміна культури ВНЗ-НАНУ з 2.0 на 4.0, Справжній ринковий фокус та Запуск ефективних механізмів кооперації та співпраці (колаборації). Як головні інструменти (enablers) цих змін – пропонуються а) Визначення цільових ринків та сегментів, б) Система клієнто-центричних ключових показників ефективності (КРІ), с) Оптимізація структури НАНУ-ВНЗ.
У реалізації вказаних ініціатив, АППАУ пропонує відійти від централізованих (детальних та лінійних) стратегій та розвивати у вказаних напрямках програми та проєкти. Виходячи з власного досвіду, в документі надається перелік міні-проєктів по 5 напрямкам конкретної діяльності, що вже можливо запускати об’єднаними зусиллями урядових та неурядових організацій.
Дані пропозиції не слід вважати пропозицією «реформи» ВНЗ-НАНУ, – це не більш ніж погляд бізнес-асоціації. Тут не варто шукати глибокої аналітики, досліджень чи системних стратегічних напрацювань.
Разом з тим, по багатьом запропонованим напрямкам дій ми маємо успішний досвід та вже рухаємось з окремими представниками ВНЗ та НАНК. Отже, спільні та більш системні дії можуть дати ще кращий ефект.
Документ перш за все призначений для урядовців з МОН та керівників ВНЗ. Він більше специфікований під питання ВНЗ, оскільки ми маємо значний досвід у співпраці з ними. Водночас, він буде корисний і для управлінців з НАНУ.
Аналітичний матеріал підготовлено у рамках проєкту № 51321 «Посилення впливу громадськості на євроінтеграційні процеси у сфері науково-технічного та інноваційного розвитку України», який виконує ГО «Агенція Європейських Інновацій» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту «Громадська синергія» (http://www.irf.ua/programs/eu/civicsynergy).
Автор:
Олександр Юрчак, генеральний директор Асоціації підприємств промислової автоматизації України. Експерт проєкту Інноваційна політика.